Відповідальність боржника за порушення грошового зобов’язання перед кредитором

Боржник (фізична особа) у цивільно-правових відносинах з кредитором несе відповідальність за своєчасне виконання грошового зобов’язання. Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, «боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання». Іншими словами, навіть у випадку форс-мажору чи інших обставин, які унеможливили платіж, боржник залишається відповідальним перед кредитором.

У загальному випадку, якщо боржник затримав платіж, закон зобов’язує його відшкодувати кредитору збитки і процентні санкції. Зокрема, «боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, … зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми» . Інакше кажучи, основна сума боргу збільшується на величину індексу інфляції за період затримки, а також нараховується 3% річних на суму прострочення (якщо договором або законом не встановлено інший розмір процентів).

Стаття 625 ЦКУ визначає базові правила щодо штрафних санкцій за прострочення грошових зобов’язань. За її першою частиною, боржник не звільняється від обов’язку (відповідальності) навіть за неможливості виконання (наприклад, настання непередбачуваних обставин). Другою частиною передбачається компенсація за затримку виконання: боржник має сплатити кредитору не лише сам борг, а й індекс інфляції плюс 3% річних від суми прострочення, якщо інше не виписано в договорі. Таким чином, основні наслідки невиконання грошового зобов’язання – це збільшення заборгованості на інфляційні втрати та винагороду за користування коштами кредитора.

У результаті порушення строків оплати боржник може нести наступні наслідки:

• Сплата основної суми боргу. Навіть якщо платіж затримано через непередбачувані обставини, боржник повинен повністю сплатити суму заборгованості .
• Індекс інфляції. На суму простроченого боргу нараховується встановлений офіційний індекс інфляції за весь період затримки .
• Процентні санкції (3% річних). Якщо договір чи закон не передбачають іншого відсотка, боржник сплачує 3% річних від простроченої суми.

Ці норми гарантують, що кредитор не несе втрат від того, що гроші повернуто із запізненням. Водночас варто пам’ятати, що в окремих випадках закон передбачає особливі пільги для боржника.

Задля захисту прав боржників Верховна Рада України запровадила спеціальні положення у надзвичайних обставинах. Зокрема, у прикінцевих та перехідних положеннях ЦКУ містяться пункти 15 і 18, які звільняють позичальників від штрафних санкцій у періоди карантину і війни.

• Період карантину COVID-19: відповідно до пункту 15 прикінцевих положень ЦКУ, якщо позичальник прострочив повернення позики під час карантину (або протягом 30 днів після його завершення), він звільняється від обов’язку сплатити кредитору будь-яку неустойку, штраф чи пеню за це прострочення. Закон прямо вказує, що в таких випадках штрафні санкції не застосовуються.
• Період воєнного стану: за пунктом 18 прикінцевих положень ЦКУ, у період дії воєнного або надзвичайного стану і протягом 30 днів після його скасування боржник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625, а також від сплати штрафів, неустойки чи пені за прострочення кредиту. Крім того, закон встановлює, що усі неустойки (штрафи, пеня) та інші нарахування, передбачені договором і нараховані з 24 лютого 2022 року, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) . Це означає, що нараховані кредитором штрафи за прострочення у воєнний час мають бути анульовані.

Таким чином, держава фактично обмежила можливість кредиторів застосовувати штрафні санкції до боржників у двох надзвичайних ситуаціях. Якщо прострочення платежу трапилося під час карантину чи воєнного стану, боржник не зобов’язаний сплачувати штраф або пеню за цей період.

Якщо ви є боржником і помітили, що кредитор нараховує штрафні санкції чи 3% річних за періоди карантину чи воєнного стану, слід діяти так:

• Перевірте дату нарахування: якщо прострочення припадає на період дії карантину (або 30 днів після нього) чи воєнного стану (або 30 днів після його закінчення), застосування штрафів є протизаконним . За законом такі санкції мають бути скасовані.
• Посилайтеся на закон: при спілкуванні з кредитором нагадуйте про п.15 та п.18 прикінцевих положень ЦКУ. Ці норми чітко встановлюють звільнення боржника від сплати пені, штрафу та інших неустойок у відповідні періоди.
• Зверніться по допомогу до юристів компації Law and Protection: якщо кредитор наполягає на сплаті боргу або ви не можете вирішити спір самостійно — не зволікайте! Наші юристи нададуть професійну підтримку, візьмуть усі турботи на себе та допоможуть зберегти ваші кошти.

Зверніть увагу: нав’язування штрафних санкцій під час карантину чи війни є незаконним. У таких випадках боржнику варто вимагати перегляду нарахувань і списання неправомірно нарахованої пені чи штрафу.

Компанія Law and Protection спеціалізується на захисті прав боржників і надає консультації щодо кредитних зобов’язань та представництві ваших інтересів. Наші юристи допоможуть перевірити ваші договори та розрахунки, підготують необхідні заяви і звернення до банку або суду. Якщо кредитор незаконно вимагає сплатити неустойку, пеню чи 3% річних за період карантину чи війни, ми оскаржимо такі вимоги і доб’ємося їх списання згідно з чинним законодавством.

Не відкладайте вирішення проблеми: зверніться до компанії Law and Protection, і ми забезпечимо вам повний юридичний супровід та захист ваших прав.

Зв’яжіться з нами для консультації:

🌐 Сайт: https://lp-legal.com

📞 Телефон: +380 (73) 494-52-40

Law and Protection – ваш надійний партнер у справах, пов’язаних з аліментами. Ми гарантуємо:

Бажаєте дізнатися більше? Ознайомтесь із нашою статтею: "Як захистити себе та уникнути відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП"